Призначення кузова сучасного легкового автомобіля визначається двома функціями: кузов забезпечує пасажирам і водієві комфорт і безпека в аварійних ситуаціях.По призначенню й виконанню кузова легкових автомобілів підрозділяють на наступних 5 класів:
– «седан» – з двома або чотирма дверима, 4–5 місцевий, з окремими відсіками для двигуна, пасажирів і багажу;
– «універсал» – автомобіль із вагонною формою кузова, використовується для перевезення людей і вантажів;
– «кабріолет» – 4–6 місцевий автомобіль зі складним дахом і знімними стінками бічних вікон;
– «лімузин» – автомобіль високого рівня комфортабельності, водій відділений від пасажирів скляною перегородкою;
– «купе» – двомісний автомобіль із двома додатковими місцями на заднім сидінні.
Кузова більшості легкових автомобілів є несучим елементом конструкції, до них кріпляться елементи ходової частини й шасі. Це зменшує масу автомобіля, знижує його загальну висоту, а виходить, і центр ваги, роблячи автомобіль більше стійким. З іншого боку, ця несуча конструкція створює труднощі для шумоізоляції салону. Комфортабельні автомобілі високого класу мають рамну конструкцію.
Основа кузова – каркас. Вимоги до нього наступні. Конструкцію каркаса розраховують так, щоб при ударі з будь-якої сторони енергія удару гасилася. Деталі кузова, що утворять салон, повинні одержати при цьому мінімально можливі деформації, інакше кажучи, кузов повинен усунути або знизити вага наслідків аварії.
Для поглинання енергії удару при зіткненні служать бампери. Для забезпечення безпеки усередині салону – м'яка панель приладів, накладки стійок, конструкція інших елементів. Певну роль у забезпеченні безпеки грають також ремені безпеки.
Для приклада охарактеризуємо конструкцію кузова автомобіля ВАЗ 2108. Каркас кузова включає наступні елементи: передок, підлога, бічні сторони, дах з рамою вітрового вікна, панель задка й силові елементи– лонжерони, поперечки, стійки. Деталі оперення: лицьові панелі кузова й навісних вузлів – капот, двері задка, передні крила. Всі деталі й вузли, крім навісних елементів і передніх крил, з'єднані контактним точковим зварюванням, а значно навантажені деталі каркаса додатково приварені електродуговим зварюванням.
Передок складається з вертикального щитка, бризьковиків, поперечок, коробки повітро-припливу, підсилювачів і інших дрібних деталей. Бризьковики з'єднані з передніми лонжеронами.
Підлога автомобіля включає передня, середня й задньої підлоги. У передньому, що має коритоподібну форму, перебуває тунель для розміщення випускних труб, паливних і гальмових трубопроводів. Тунель служить для запобігання цих деталей від ушкоджень і збільшення твердості підлоги. Задня підлога має нішу для запасного колеса. Уздовж підлог приварені лонжерони. До підлоги приварені також передня, середня й задня поперечки.
Бічна сторона кузова складаються із зовнішніх і внутрішніх панелей. Зовнішні є цільними із центральними й задніми стійками й із прорізами бічних вікон. Внутрішні панелі кузова конструктивно поєднують у собі зовнішні арки задніх коліс і підсилювачі стійок. За підсилювачем у правої бічної сторони є ніша для установки уловлювача пари бензину, жолобки й фланці під ущільнювачі дверей і стекол.
Знімні вузли – це передні двері, двері задка, капот, передні крила, бампери, облицювання радіатора й ін. Крила прикріплені до каркаса самонарізаючими болтами; під крильми для зменшення вібрації встановлені прокладки. Петлі передніх дверей і капота допускають регулювання їхнього положення.
Для підвищення твердості й міцності кузова застосовують посилюючі накладки, кронштейни, ребра жорсткості.
Для захисту від механічних ушкоджень, створення термо – і шумоізоляції нижня зовнішня частина кузова, бризьковики коліс і внутрішні поверхні крил покриті антикорозійним матеріалом, а підлога салону й багажника – спеціальними вібродемпфуючими мастиками. Перед зварюванням корозійно – небезпечних місць зварюються детали, що, покривають спеціальним составом, що консервує. Зовнішні й внутрішні поверхні кузова обробляють спеціальними составами, у результаті чого на них утворяться не розчинні у воді захисні з'єднання. Зовні кузов офарблюють синтетичними емалями.
Склопідйомники вітчизняних автомобілів двох типів – важільні й тросові. Тросовий привод склопідйомника кріплять на внутрішній панелі дверей гайками до приварних болтів.
Трос охоплює два ролики на верхньому й нижньому кронштейнах напрямної склопідйомника. У механізмі привода склопідйомника трос намотується на барабан, на його провідному валику є пружинне гальмо, що перешкоджає мимовільному опусканню скла.
Немає коментарів:
Дописати коментар